Що таке Звєздін, або за що радянська влада «Муху-Цокотуху» заборонила?

Завантажити в mp3

Слухати інші подкасти
Чоботи скриплять,

Каблуки стукають, –

Буде, буде мошкара

Веселитися до ранку:

Нині Муха-Цокотуха

Іменинниця!

Корній Чуковський

У царській, дореволюційної Росії святкування дня народження не проводилося, але щорічно справлялися іменини. Подібна традиція обумовлена тим, що день народження – це свято мирського, в свою чергу, іменини – це святкування народження духовного. Іменини мають нерозривний зв’язок з таїнством хрещення. Ім’я новонародженому вибиралося по святцях – християнським календарем імен, в якому кожен день є днем вшанування і прославлення одного або кількох православних святих. Вибирати ім’я можна було в день, коли дитина народилася; на восьмий після народження день, так як число вісім відповідає уявлення про вічність, а, значить, і про Царство Небесне; та на сороковий день, коли проводився обряд хрещення. Ім’я дитині нарікали по святцях з тим, щоб на небесах у нього був однойменний покровитель. Нерідко іменини називають Днем Ангела, однак не варто плутати цю назву з таким християнським поняттям, як Ангел-Хранитель.

Святкування іменин починалося з відвідин сім’єю іменинника церковної служби, де перед іконами ставилися свічки за здравіє, а винуватець торжества обов’язково прикладався до образу із зображенням свого небесного тезки. Саме традиції святкування іменин, настільки тісно пов’язані з церковними обрядами, стали причиною заборони Дня Ангела і заміщення його на День Народження. Проголосивши релігію опіумом для народу і пережитками минулого, які негідні існувати в новому, революційно-пролетарській державі, радянська влада розгорнула боротьбу не тільки з самою релігією, а й з усім, що прямо або побічно могло б про неї нагадувати. Так, у 20-ті роки під заборону навіть потрапило вірш Корнія Чуковського «Муха-Цокотуха», в тексті якого-всього тричі звучить слово «іменинниця».

Комісари радянської влади, розгорнули ідеологічну боротьбу з християнством, не просто забороняли сформовані століттями церковні обряди і свята, але активно винаходили нові. Так, замість обряду хрещення деякий час мав місце бути революційний і навіть кілька дикий ритуал червоних хрестин, які також отримали назву «Октябрини» або «Звєздін». Церемонія Звєздін проводилася в заводських клубах або ж у якомусь іншому заводському приміщенні, яке обов’язково прикрашали великою червоною зіркою, радянським прапором і портретами вождів. Для проведення обряду на трибуну запрошувалися батьки з новонародженою і почесні батьки, вони ж червоні куми. Тут же співробітниця РАГСу пропонувала вибрати революційно-комуністичне ім’я новому громадянинові Країни Рад, яке заносилося в свідоцтво про народження.

У якості «батюшки» найчастіше виступав третій секретар з ідеологічної лінії, який осіняв комуністичної зіркою новонареченного і, якщо можна так назвати, давав дитині її поцілувати, іншими ж словами, просто прикладав зірку до губ немовляти. Також ідеолог замість натільного хрестика ставити на груди «озвезденного» головний символ комуністичної партії – червону жовтеняцьких зірку. Після цього батьки клялися виховати своє перелякане і, найчастіше, репетують чадо згідно заповітам партії Леніна, а червоні куми обіцяли стати наставниками новоспеченого громадянина і стежити за тим, що дитя виросте справжнім комуністом і богоборців. На завершення ритуалу в порядку черги і зростання статусу до дитини підходили жовтеня, юний піонер, молодий комсомолець і, звичайно ж, заслужений комуніст.
Сенс їх привітання та настанови зводився все до того ж, що і клятва щасливих батьків та кумів. Слід зазначити, що вся церемонія проводилася під звуки революційних маршів та комуністичні гасла червоних комісарів, які нерідко і ставали почесними батьками.

В основному Звєздін проводилися в містах, а от села досить неохоче відмовлялися від давно сформованих підвалин на користь знову винайдених традицій. На щастя, цей комуністично-сатанинський ритуал не знайшов широкого поширення і незабаром Звєздін стали лише частиною тієї, давно минулої історії.