Хто така Мона Ліза?

Що ще так вабить і притягує людство, як таємність і загадковість? Люди всіх народів і часів постійно прагнуть розгадати таємницю створення світу і глибину власної душі. У деяких виходить, але вони про це не говорять. Вони малюють, пишуть в нотах і в віршах свою здогадку, залишаючи всім іншим ключ до розгадки.

Всесвітньо відома картина геніального художника епохи середньовіччя Леонардо Да Вінчі під назвою «Мона Ліза» – ще один такий ключ, який так поки ніхто і не розгадав. Знаменитий портрет молодої жінки був написаний в 1503 році. Саме цей витвір мистецтва стало найбільш бажаним для всіх музеїв світу, але воно зберігає вірність тільки французькому Лувру. І тільки на цей портрет дивляться кожен день сотні туристів і жителів Франції.

Цікавий факт: у 1911 році полотно було викрадено і втрачено. Приблизно три роки по всьому світу розшукували знаменита пропажа, а зображення Мони Лізи не сходило з екранів і обкладинок. Потім картину таки знайшли й відвезли назад на її місце – в Лувр. Як виявилося, співробітник музею просто поцупив її, щоб повернути на батьківщину, в Італію. Всі ці три роки він зберігав картину у себе вдома, не нехтуючи при цьому, до великого щастя, необхідними заходами для правильного зберігання подібних творінь.

Саме Мона Ліза посіла перше місце за спробам різноманітної репродукції різними художниками. У деяких це навіть і вдавалося, але так ніхто і не зміг зрівнятися хоч приблизно з Да Вінчі. А знаменита «посмішка Мони Лізи» – це найактуальніша тема серед художників як початківців, так і серед справжніх профі образотворчого мистецтва. Скопіювати її до найдрібніших деталей дехто зміг, але от передати всю глибину і жвавість цієї ледь помітною посмішки не зможе ніхто.

До цих пір історії невідомо, хто ж зображений на цій картині. Є маса різних припущень, починаючи від справжньої молодої дівчини і закінчуючи автопортретом Леонардо. Але все це тільки теорії, які поки ніхто не підтвердив, так само як і не спростував. Точно відомо лише те, що більш глибокої передачі почуттів і емоцій ніж ті, що зображені на картині, не зміг написати, або хоча б повторити жоден з бажаючих.

Багато ніколи не бачили цей портрет в живу, але відчувають не менш сильні надихаючі почуття при погляді на фотографії або репродукції картини. Мабуть, в цьому і полягає та сама загадковість і інтрига творіння, яка змушує трохи забути про зовнішній світ і з головою поринуть у кілька іронічну посмішку Мони Лізи.

Пройдуть роки, поміняються суспільні правила і моральні закони, але одна лише Мона Ліза залишиться таким же безстороннім глядачем цього світу. Може хто-небудь колись і розгадає таємницю цих очей і цієї посмішки. А поки Мона Ліза пильно спостерігає за політикою, війнами, протестами, змінами моральних норм та іншими обставинами оточуючого нас світу. І хто знає, може посміхається вона для того, щоб надихнути когось на нові шедеври. А може і для того, щоб підтримати тих, кому більше ніхто з людей не усміхається.