Чи повинна померти буква

Як відомо, в великому і могутньому російською мовою містить тридцять три літери. І всі ми ці літери відмінно знаємо. Але при написанні слів більшість з нас застосовує тільки тридцять дві літери. Так куди ж поділася ще одна? І що це за буква?

А буква ця – буква «е». Буква, яка стає незаслужено забутою і просто не потрібною. Історія букви «е» починається в 1783 році. 29 листопада (18 листопада за старим стилем) відбулося одне з перших засідань нещодавно створеної Академії словесності. Засідання проходило в будинку княгині Катерини Романівни Дашкової, яка була директором Петербурзької академії наук.

Після бурхливих суперечок і обговорень, академіки та науковці словесності, нарешті, остаточно затвердили проект повного тлумачного Слов’яно – російського словника. Задоволені виконаною роботою, академіки збиралися було вже розходитися по домівках, як раптом Катерина Романівна попросила одного з них написати слово «ялинка». Ніхто не прийняв її пропозиції всерйоз, і тоді княгиня написала сама слово «ялинка», яке виглядало в ті часи досить незвично для нас – «ioлка». Катерина Романівна запитала у знаменитих академіків про те, чи справедливо один звук «е» на листі зображати двома літерами – io, і чи не простіше було б ввести ще одну букву – букву «е». Розумні академіки подумали – подумали та й погодилися з доводами княгині. І з тих пір з’явилася в Росії буква «е».

Але свою популярність буква придбала тільки в 1797 році завдяки Миколі Михайловичу Карамзіну, який в одному зі своїх віршів у слові «слiози» вирішив літери iо замінити однією літерою «е». Саме з легкої руки Миколи Михайловича Карамзіна буква «е» і потрапила в алфавіт. Але у своїй знаменитій книзі «Історія держави Російської» Микола Михайлович чому – то утримався вживати літеру «е».

У 1942 році 24 грудня наказом народного комісара освіти РРФСР було введено обов’язкове застосування букви «е» в школах. Є в цього наказу та передісторія. І. В. Сталін дуже грубо обійшовся з одним із своїх підлеглих – Яковом Чадаєва, коли той приніс йому на підпис документ, в якому прізвища російських генералів були надруковані без букви «е». Сталін зажадав, щоб відтепер в усіх друкованих виданнях неодмінно вживалася літера «е».

Писати букву «е» або не писати – це особиста справа кожного. Але ось тільки є в російській мові такі слова, які просто неможливо написати, не вживши букву «е». Наприклад, слово «відро». Це слово означає теплу і ясну погоду. А якщо замінити букву «е» на букву «е», як ми найчастіше й робимо, то вийде слово «відро». Слово з абсолютно іншим значенням. Ще приклад. Слова «небо» і «небо», «все» і «все». Таких прикладів можна навести не один десяток.


У зв’язку з тим, що в друкованих виданнях літера «е» практично не використовується, стали неправильно писатися і вимовлятися деякі прізвища, які спочатку вживалися лише з буквою «е». Наприклад, прізвище знаменитої французької співачки повинна звучати тільки як Мірей Матьє. Так само, через «е» повинні писатися наступні прізвища: Вільгельм Конрад Рентген, фізик; Луї Пастер, хімік і мікробіолог; Н.К. Реріх, художник. І знаменитий кардинал Рішельє «повинен писатися» через букву «е». У романі Льва Толстого «Анна Кареніна» прізвище одного з головних героїв так само повинна писатися через «е» – Левін. Тільки так і ніяк інакше. Навіть прізвище знаменитого російського поета Афанасія Афанасійовича Фета пишеться неправильно – через букву «е».