Хто такий бабій

Бабій. Баааааабніііік. Бридке на смак слівце.

У 98% таких влучним словом нагороджують чоловіків жінки. У 96% колишніх)

Кого ж називають бабієм? Які думки рояться в голові у того, хто удостоївся цього аж ніяк не утішного титулу? Слово “бабій” вимовляють з легким, ледь відчутним присмаком зневаги, викриття або злості. Особливо жінки. Особливо дружини.

Напевно кожен з нас вкладає в це поняття свій зміст, отриманий емпіричним шляхом. Пам’ятаєте, як на психологічних тренінгах люблять просити уявити яблуко, а після кожен розповідає, що в нього було червоне яблуко, в іншого зелене, а у третього воно і зовсім росло на дереві. Давайте спробуємо розібратися, якими рисами володіє людина, званий нами бабієм. Тільки домовимося, що є бабії справжні, а є – підроблені, які ними тільки здаються. Так-так, і такі бувають.

Наприклад, юнак, наділений вельми непоганий зовнішністю, манерами, мовою. Галантний, доброзичливий, ладнає з прекрасною половиною, і не промине скористатися добрим ставленням однієї зі своїх численних подруг. Іноді молода людина стає заручником такого образу. Візьмемо, припустимо, невеликий офіс, куди потрапляє наш герой. Користується авторитетом, милі дівчата часто питають у нього ради, просять допомоги, та й віддячити не забувають – домашній тортик, курочка або салатик першим завжди пробує він. “Наш Сашенька (Дімочка, Андрюша) найкращий!” – Захоплено вигукують дами. Сашенька продовжує привітно усміхатися, ну або по мірі порядності користуватися вигодами такого стану справ. І яке ж буде його здивування (або, навпаки, не буде), коли співробітниця, даючи йому особисту характеристику, сплесне руками, і зітхне: “Бабій”. А створене враження ой як важко розвінчати. І доводиться Сашеньке або підтверджувати репутацію, або спростовувати її. Рідко хто встоїть перед такою спокусою.

Ось і нарікаємо пізніше на жіночих форумах побитим і вульгарним: “Я так і знала!”.

Це не відноситься до ловеласам, з легкістю охмуряє жінок, але дає їм зрозуміти, що їх спосіб життя подібний способу життя метелика. До донжуанів, Казанова, які вступають у гру, правила якої підтримала і жінка. До мотивів їх вчинків не будемо торкатися.

Є інша подкасту чоловіків, яких так люблять обговорювати за чашкою кави вранці да на незліченних форумах наші дами. Особливо популярний запит: “Мій чоловік-бабій. Як з цим жити?”. (Але це не найгірше. Я мало не знепритомніла, коли тема “Я п’яна прокинулася з незнайомим чоловіком. У Вас це було?” Розгорнулася на сторінок десять. Причому прихильників явно було більше :)

Милі панянки, всерйоз задався цим питанням! Якщо ви називаєте чоловіка бабієм, тому що: є передумови, Ваш чоловік показав Вам це, якщо траплялися ремісії … Дівчата, вибачте мене за різкість, просто накипіло. Дива не буде! Людина на те й істота розумна, щоб коректувати і керувати своїми інстинктами, волею, емоціями. І ніякі переконання з приводу природи, полігамності і т.п. не є істинними. Мораль повинна бути присутньою в людях обох статей. Геть стереотипи, кліше і штампи. Можливо, я неправа, але такою поведінкою чоловіка можна легко виміряти його моральність. І думаю, що вона буде подтухшей і гніловатой.

Якщо, звичайно, це той бабій, який обзивательства :) Ведучий розгульне життя, і незнайомий з поняттями етика, такт і сором. І дозволяє собі ображати жінок. І зарозумілість якого зростає пропорційно кількості спокушених ним жінок. А самооцінка – кількістю принижених. Загалом, той самий, який фуфуфу. А не безневинні екземпляри на зразок хитрого і привабливого хлопця, ввічливого, вихованого і у всіх відносинах приємного молодого чоловіка. Честолюбного чоловіка, який отримує задоволення від спілкування з жінками, і, як великий ласкавий кіт, розпливається в усмішці. Так це й не бабії зовсім)

Хороші мої, добрі дівчата! Не хочу вірити, що ми вибираємо супутника виключно по зовнішності (“Гарненький, зараза. Може, ризикнути?”) І через самолюбства (“Ух, десять дівчат він кинув, а мене вже точно немає”). Давайте не будемо потурати потворного поведінці деяких чоловіків, і не уподібнюватися їм. Не хочу я, щоб в нашій красивій російській мові було слово “бабій”). Скільки бруду в ньому накопичилося, скільки жовчі. Не будемо навішувати на наших милих, коханих чоловіків мерзенні ярлики. Хоча ловеласи не переведуться, все ж не буде з’являтися несамовитих статей: “Мій хлопець-бабій. Але він не може по-іншому”. І більше посмішок з’явиться на наших жіночих мордочки. Благородні чоловіки, будьте мудрі. За культуру відносин!)