Що таке котедж?

Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона тлумачить слово і поняття «котедж» наступним чином. Котедж або система котеджів – це форма постачання робітників житлом з боку фабриканта. Плата за оренду котеджу автоматично віднімається із зарплати робітника.

Другим тлумаченням «котеджу» було таке: «протилежність казарменому способу життя». Тобто, будинки-особняки будувалися для однієї сім’ї робітників. З садком, як пише Енциклопедичний словник. При такій системі кожна сім’я мала можливість викупити з часом котедж у власність. Що і виходило у високооплачуваних робочих.

Ось так! Уявляєте, заводчик або фабрикант вибудовував недалеко від свого виробництва селище або слободу з котеджів і роздавав їх сім’ям своїх робочих із стягуванням плати за проживання. Робітник, який добре трудився і цінувався фабричної адміністрацією, з часом викуповував котедж і ставав його власником. Непогано, однак.

Під котеджем мався на увазі дерев’яний будинок для постійного проживання, частіше одноповерховий, з мансардою та доданим йому садом-городом.

Будинок розташовувався недалеко від міста (тому і котеджне селище або слобода). До речі, саме такі будинки і називаються в Англії котеджами. Власне, і поняття котедж народилося в Англії від слова «cottar», що означає «наймит». Тобто, котедж, це знову-таки будинок для працівника: будинок з коморою і ділянкою землі.

У Росії, мода на котеджі стала зростати, починаючи з часу Микити Хрущова. Як же: адже котедж – це свій будинок з усіма зручностями! Та ще з земелькою. А «хрущовка» або навіть «сталінка» – осередок в загальному мурашнику чи тієї ж «казармі».

Котеджне бум почався в 90-і роки минулого сторіччя: у людей з’явилися достатні гроші, щоб побудувати власний будинок за містом або навіть в його межах, щоб або жити в ньому постійно, або приїжджати на вихідні. Ці люди – бандюган або новоспечені бізнесмени – купували землю шляхом погроз або підкупу і будували на ній котеджі. Кам’яні, найчастіше, двоповерхові. Це могло бути кілька будинків, а міг бути і один. Потім до нього підводилися всі необхідні комунікації, – і котедж був готовий! Архітектурними вишукуваннями такий будинок не відрізнявся, але жити було можна. Та й не йшов свій будинок-котедж ні в яке порівняння навіть з появою «Ленінградці» і «улучшенкамі».

Сьогодні котеджне будівництво поставлено на широку ногу.

Будуються котеджі цілими селищами за містом в екологічно чистих і мальовничих місцях, стоять вкрай дорого, зате в такому селищі є вся інфраструктура, починаючи від перукарні та магазину і закінчуючи школою і поліклінікою. Навіть люди не зі сфери бізнесу або чиновництва все ж якось примудряються купувати такі котеджі, нехай і економ класу, з невеликою ділянкою земельки і з задоволенням переїжджають з великих міст в такі ось селища, здаючи свої міські квартири внайми. І живуть, невимовно радіючи, що «звалили» з міста з його смогом, суєтою, хамством і недоброзичливістю кожного до кожного. А на природі – спокійно. Людей менше, стало бути, і неприємностей менше теж. Та й дихається легше …