Хто такий верстальник

Від кого залежить вихід у світ журналу або газети? Багато хто відповість: «Від редактора». На жаль, будуть неправі (сам певний час працював головним редактором). Редактор тільки організовує роботу виробничого або редакційного відділу. У його безпосередньому підпорядкуванні знаходяться дизайнери, верстальники та коректори. Ці люди і готують вихід видання.

Дизайнери часто поєднують роботу верстальника, так як підготовка ілюстраційні матеріалу виконується ними. Тому вони добре орієнтуються в наборі макетів, а саме так називаються ілюстрації, публікуються на сторінках (шпальтах) випускається видання. Дизайнери створюють макети статей. Текстовий матеріал надається журналістами чи менеджерами з продажу (в рекламних виданнях). Текст перевіряється коректором, потім він надходить для читання редактору. Якщо ніякі правки в текст не вносяться, і він задовольняє вимогам, то дизайнерові доведеться весь текст красиво оформити у вигляді макету статті, поставивши потрібну ілюстрацію до тексту.

Досить часто журналіст надає потрібні фотографії, але трапляється і так, що необхідний пошук і підбір фотографії з наявного в редакції набору, ведеться пошук по Інтернету або набувається необхідна фотографія на фотостоках (спеціальний ресурс в Інтернеті, на якому фотографи-фрілансери розміщують фото на продаж) . Розміри створюваного макету визначаються по спеціальній сітці, званої модульної. Вся смуга видання розбита на певну кількість модулів, щоб надалі легше створювати лист програмування (затверджений порядок макетів і статей за рубриками видання, що визначає положення макетів по конкретному номеру газети чи журналу).

Протягом проміжку часу між виходом номерів відбувається підготовка наступного номера. Напружено працюють усі відділи. Сучасні газети та журнали існують за рахунок розміщення реклами. Чим більше рекламного місця буде продано менеджерами по продажах, тим більший дохід отримає вся редакція від виходу номера. Багато в чому і кількість смуг залежить від кількості проданих модулів. Друкувати зайві смуги невигідно, так як зростає витратна частина, адже друкарні теж несуть витрати на друк, папір, фарбу, оплату праці друкарів та інші витрати.

До певного часу, обумовленого регламентами редакції можливе надходження всієї інформації для номера. Але настає час Ч, після якого ніякий додатковий матеріал не буде прийнятий в номер. У цей період виробничий відділ отримує лист програмування.

Лист програмування друкується в декількох примірниках: для верстальників, коректорів та редактора. Будь коригування листа програмування припустиме лише за дозволом випускового редактора, тому що процес підготовки до верстки вже починається. Дизайнери-верстальники виконують дуже відповідальну роботу – «тіфованіе» макетів і статей.

До цього часу всі макети виконуються в декількох програмах: Adobe Illustrator, In Design, Corel Draw. Це програми з векторною графікою зображення. Щоб матеріал мав єдиний стиль, всі макети з векторних перетворюються в растрові зображення. Найкраще якість і високу інформативність мають растрові файли у форматі Tiff. Ось саме в цей формат і переводять весь інформаційний матеріал. Але переводять тільки той, який є в листі програмування. Всі «Тифи» збираються на сервері в певній папці.

Для верстки в редакціях використовують кілька верстальних програм, але в останні роки In Design довів свою перевагу перед Corel Ventura і Adobe PageMaker, але деякі продовжують користуватися і ними, так як є розроблені шаблони для верстки. Видання може мати досить багато смуг, тому між верстальниками мається певний розподіл обсягу роботи по верстці окремих частин і рубрик номери.

Користуючись листом програмування, верстальники створюють макет видання. Збирають весь матеріал єдине ціле видання. По завершенні верстки кожна з частин направляється на роздруківку.

Тепер у верстальників є час для перепочинку. У роботу включаються коректори, вони повинні перевірити відповідність верстки листу програмування. Зазвичай простір при верстці не заповнюється повністю. Щоб не було «дірок» випусковий редактор підбирає допоміжну інформацію для їх заповнення. Це можуть бути невеликі новини, відповідно до рубрикою і розділом, а також часто використовується самореклама. У деяких виданнях є безкоштовні оголошення про продаж і купівлю нерухомості, автомобілів, будівельних матеріалів, оголошення театрів, клубів та інша безкоштовна інформація. Вона використовується для «заливки» порожнеч між макетами або нею доповнюють останні листи (сторінки) для отримання повноцінного номера, в якому кількість смуг кратною чотирьом або восьми (залежить від можливостей друкарні).

Після перевірки розділів коректорами, номер переглядає випусковий або головний редактор, який дає дозвіл «в світ». Верстальники перетворять файли верстки у формат PDF. У цьому форматі кожна смуга видання отримує певний закодований номер, потім відправляється по Інтернету в друкарню.


Друкарня може розташовуватися за сотні кілометрів від редакції. Там в друкарні перевіряють якість доставлених файлів. Також відсилається і замовлення на друк із зазначенням тиражу.

Коли весь матеріал передано до друкарні, робота по верстці номери вважається завершеною. Зазвичай – це пізня ніч. Верстальники – це саме ті працівники, які перетворюють матеріал номери в сам номер, щоб його було цікаво читати. Честь їм і хвала. Хоча й інші дійові особи вносять свою лепту в підготовку номера до публікації.

Після виходу номера з друку кілька примірників надходять у виробничий відділ, де аналізується якість друку і відповідність видання всім вимогам. Іноді виникають і проблеми, частіше підводять друкарі, втрачається насиченість кольору, бувають зміщення фарб і інші недоліки.