Жіночий погляд: як помити машину?

Хто з нас не стикався з проблемою миття автомобіля? Тільки ті, хто цього автомобіля не мають! Решта ж вибирають те, що їм здається найбільш прийнятним. Деякі воліють свого «залізного коня» мити самі, інші віддають улюбленця в руки фахівців з автомийок.

До недавнього часу я вирішувала свою проблему своєрідно. Так як у родині я є одноосібним і власником, і водієм, проблеми догляду за машиною лягли на плечі чоловіка. Ні-ні, він не підкаблучник, не недотепа, просто йому більше подобається бути пасажиром. Він регулярно проводить ТО і ЄУ, позбавляючи мене від необхідності лізти туди, куди мені лізти зовсім не хочеться. Але, щоб не провокувати себе (або мене по відношенню до нього?) До водіння авто, він навіть не став змінювати свої права на нові, тому весь його досвід водіння «моїх» машин (а це в сім’ї вже третя «конячка») – виїхати з гаража і поставити її перед під’їздом будинку. Та ще поставити машину в гараж, для чого потрібно всього лише об’їхати наш будинок, тобто – зробити почесне коло.
Скажу по совісті, мені приємно, коли, виходячи з дому, я бачу біля під’їзду свою чистеньку блискаючу «японочка», готову коритися будь моїм бажанням, часто навіть неусвідомленого.

Єдине, чого я терпіти не можу робити – це її мити. Зростання у мене невисокий, тому мити дах, капот і багажник мені просто фізично незручно. Мало того, що швидко втомлююся, так ще натираю поверхню автомобіля не стільки серветками і губками, скільки деталями свого одягу і всім тілом. Тому миє машину теж чоловік. Вираз «голова не працює – працюй руками» тут недоречне: на мій погляд, в численних губках-серветках, шкребки, щітки і щіточка, а також миючих та полірування засобах людині недосвідченій можна просто заплутатися. Що і коли потрібно використовувати обов’язково, а без чого можна обійтися? Єдино, що я засвоїла – це те, що мити машину «людськими» шампунями або розчинами пральних порошків не можна: стирається поліруючий восковий шар. Та й навряд чи ці кошти відмиють сліди від тополиного нирок або краплі крові (та інших рідин) героїчно загиблих в лобовій атаці з моїм автомобілем комах.

Мабуть, знаю ще й те, що поліролі бувають різні: для салону, стекол і кузова, з воском і без, протипилові та прості, дорогі і досить дешеві. Загалом, мийний арсенал виходить досить значним і за кількістю, і за ціною, плюс маленький «бонус» за відмінно вимиту машину у вигляді пива. А хто вважав фізичні і психологічні витрати?

Загалом, коли за відсутності чоловіка переді мною постала проблема мийки своєї улюбленої подружки, я, недовго думаючи, покерувати на автомийку. У повній рішучості віддати «свої кровні», скільки б це не коштувало, тільки щоб не проводити біля машини весь день з відром і ганчіркою.

Як за попереднім записом, так і без неї, чекати черги довелося хвилин двадцять, не більше. Віддавши ключі, я приготувалася до болісним очікуванням протягом 40 хвилин – рівно стільки коштує повний мийний цикл легкового автомобіля. Стомлюючого очікування не вийшло: симпатичний юнак проводив мене в кімнату відпочинку, запропонувавши в якості розваги телевізор і DVD – програвач з купою дисків. Розташувавшись на затишному кутовому диванчику, що входить в комплект м’яких меблів, я озирнулась: що ще працівники автомийки передбачили для мого комфорту? Так, кофемашина, чаеварка, коробочок 20 з різними сортами чаю, з десяток видів банок і пакетиків з кавою, печиво, карамельки, цукор – мабуть, сорока хвилин буде недостатньо, щоб переглянути та продегустувати хоча б половину з них! На столі – газети, журнали та кросворди-сканворди. Можу сказати, що час я провела цілком приємно і навіть трохи пошкодувала, що воно пролетіло так швидко – не часто жінці випадає таке тихе безтурботне байдикування!

Вийшовши з кімнати відпочинку, я злегка замружилася – яскраве світло заломився в склі виблискуючих фар, відбився від кузова. Можливо, в теплі і затишку кімнати відпочинку мене злегка розморило, тому я не відразу впізнала в цьому блискотінні свою красуню і улюбленицю, намагаючись знайти її в глибині залу в струменях піни і фонтанах чистої води, але факт залишається фактом: за короткий час із запиленої замазури моя машина перетворилася на горду принцесу!

Жінці догодити важко: в питаннях наведення чистоти вона неймовірно придирчива, особливо, якщо сама не бере участі в процесі. Я оглянула салон: килимки вичищені, панелі без нальоту пилу і навіть приємно пахнуть. Багажник і капот теж в повному порядку. За ціну, навіть нижче тієї, яку щотижня доводиться платити, щоб довести свою машину до блиску в «природно-гаражних» умовах, я без клопоту отримала перевершує очікування результат!

Здогадуєтеся, хто тепер миє мою машину? Правильно, одна з двох автомийок, найближчих до мого дому. Співвідношення ціни та якості там приблизно однакова, тому, думаю, що і на інших мийках, на які я не їздила, те ж саме.

А чоловік навіть злегка засмутився (хоча і не подав виду), що його щотижневий трудовий подвиг виявився більше не потрібний.