Для чого потрібні шпаківні?

Шпаківні потрібні для птахів. Раніше майже в кожному дворі, де є дерева, висіли шпаківні. Традиція така була. Яка, кажуть, має глибокі історичні корені. Не відомо, коли все почалося, але на зображеннях ще початку 16 століття вже можна побачити шпаківні. З дерева і глини.

Тепер шпаківень щось не особливо видно. А то не видно і зовсім. Не до шпаківень і птахів сьогодні, і не до традицій. А адже це була благородна, по суті, і вельми посильна людська допомога братам (і сестрам) нашим меншим, щоб було, де сховатися від дощу, влаштувати гніздо і вивести пташенят.
Адже витіснив птахів, наприклад, з міста, саме людина. Часто або до самого шпаківні, або в безпосередній близькості від нього влаштовувалася годівниця, куди із завидною постійністю хтось невидимий або невидима насипали крупу, пшоно та інші ласощі для птахів. І це теж було благородно з боку людини.

Сколочували шпаківні мужики-умільці з дощок або обапола по весні ще до прильоту птахів, а потім, з ватагою пацанів, тобто, добровільних помічників, шпаківня урочисто поміщаємо на дерево. Зараз, схоже, немає умільців-мужиків, а якщо і є ще подекуди, ватаги пацанів при вивішуванні будиночка для птахів навколо них не буде. Пацанам це сьогодні не цікаво. А може, у дворі і немає ніяких пацанів, а є одні баби, яким життя, яка в них настала, донезмоги остогидла. І навряд чи вони кинуться допомагати умільцю вішати шпаківню на дерево.

На уроках праці, що були в школі, крім табуреток, вчили робити і шпаківні. Це було не просто, оскільки для спорудження будиночка для птахів була своя специфіка. І осягалося ця специфіка не раптом і не відразу. Наприклад, вельми непросто було зробити в шпаківні отвір-річку, адже воно повинне було бути круглим, щоб птахи вселялися в свій будиночок охочіше. Непросто було і з ганочком до скворечнику або присадний поличками, які, найчастіше, додавалися до шпаківні. Але робити шпаківню було багато цікавіше, ніж робити табуретку.

Хто заселяв шпаківню?

Заселяли шпаківні, природно, шпаки, синиці, горобці, мухоловки та інша пташина браття, назва яких ще пам’ятали люди років п’ятдесят тому. Зараз, крім горобців і голубів, ну, можливо, ще ворон і ластівок, міський житель ніяких птахів не знає. Так, бувало, що вселялися в шпаківні ще дятли і навіть білки.

Малися шпаківні в садах і парках. Оскільки сім’я тих же шпаків з виводком могла схрумкать за тиждень більше тисячі хрущів і зжерти ще більше їх личинок. Чи це не практична екологічна користь від невеликих пташок! Ну, а на власній присадибній ділянці влаштувати шпаківню було справою просто необхідним. Бо комахи, яких з великим задоволенням поглинали птиці, є найголовніший ворог садівника. Стало бути, птиця була його наиглавнейшим іншому.

А піснеспів птахів? Воно веселить і вселяє в душу надію. А ще воно може бути красивим і тішити слух.

Гарне це була справа – спрацювати і повісити шпаківню. І потрібне. Як для птахів, так і для самої людини. Розумієте, про що я?