Чи вигідно переманювати персонал?

Кожен роботодавець проводить досить багато часу у пошуках кваліфікованих кадрів. Знайти «потрібну людину» – дійсно непросте завдання. Іноді на пошуки вирушає до півроку. Не секрет, що успіх будь-якої справи безпосередньо залежить від здібностей керівника та його команди. І якщо керівник зобов’язаний просувати ідею, то команда, працюючи в унісон, втілювати його задуми у життя.

Адекватний роботодавець цінує кадри і не допускає плинності, оскільки вкладає багато в людей і береже ресурси. У свою чергу, працівники відповідають вдячним працею і постійністю. Секрет взаєморозуміння нескладний: платити вчасно і достатньо, бонуси, премії, підвищення кваліфікації, позитив. Немає такого працівника, який стане працювати гірше, якщо навчиться вести книгу доходів за результатами своєї праці.

Але зустрічаються і роботодавці, м’яко кажучи, дивні, що прямо відбивається на персоналі. Такі «муроводи» не відразу зрозумілі, можливо, в силу особливої вправності приховувати жадібність. Працівник розуміє, що втратив час і втратив інші можливості тільки через час, наприклад при отриманні голого жебрацького окладу протягом декількох місяців. Треба сказати, що роботодавець «з великим затиском» абсолютно не відчуває докорів сумління, а навпаки: знаходить себе розумною людиною, адже він намагається вичавити все по – максимуму з працівника, поки той не зрозумів на кого працює.

Саме в такі моменти з’являються «мисливці за головами», які переманюють найбільш цінні кадри в успішні компанії, причому трохи обіцяють, а трохи більше. Це вигідно новому працедавцеві, тому і ціну він міряє по колишній роботі кандидата. В результаті, новий роботодавець отримує навчений персонал, а мисливець свій відсоток. Хорошим прикладом є наші вчені в Китаї, яким там платять дві тисячі доларів на місяць за доблесну працю. Звичайно, ми не здатні платити світлим умам стільки, де ж нам наздогнати Китаєм?! Зате нарікаємо невпинно, що кращі уми країни біжать куди завгодно, зовсім не бажають піднімати нашу науку.

Конкуруючі компанії часто переманюють персонал. Така позиція вигідна не тільки з точки зору залучення працівників, але і з точки зору дезорганізації конкурента. Можна собі уявити, наприклад, агентство нерухомості, персонал якого в повному складі пішов слідом за головним менеджером в інше агентство нерухомості. Або кондитерський цех, пекарі якого в повному складі не вийшли в зміну по причині масового звільнення. Тут відразу зрозуміло, що персонал переманили конкуренти. У цьому випадку всім добре, крім невдалого роботодавця. Але, як кажуть, сам винен.

Дійсно, уявити подібні явища в успішних компаніях складно. Основний стимул у роботі – заробіток і людські умови праці. Так що поделом мураводам! Годі людей наймати, якщо гідно платити не в змозі. Працюйте самі, якщо мозок готовий до перевантажень. Треба б ввести чорний список неплатоспроможних роботодавців, за прикладом БКІ (бюро кредитних історій), щоб знати в обличчя неблагонадійних і обходити стороною.