Електронні бібліотеки - в допомогу чи на зло?

Кожен з нас напевно неодноразово користувався послугами електронних бібліотек. З поширенням комп’ютерів і інтернету стало простіше скачати необхідну книгу, ніж купити її в паперовому варіанті. По-перше, для того, щоб скачати книгу, не потрібно виходити з дому, значить, ми не витрачаємо час; в інтернеті простіше знайти, те, що нас цікавить, адже досить ввести в пошуковику потрібне слово, щоб система видала тисячі варіантів. Ну і нарешті, скачати книгу можна безкоштовно. І, мабуть, це самий головний аргумент на користь електронних видань.

Однак викачувавши книгу і користуючись нею в подальшому, ми зазвичай не замислюємося про те, що таким чином ми обкрадаємо автора. Звичайно, не зі злого наміру, але ми користуємося тим, що створено ним, і не платимо за це ні копійки. А адже існує стаття 445 ЦК «Право автора на плату за використання його твору», яка говорить: «Автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом».

Втім, більшість авторів знають про те, що їхні твори розміщені в Інтернеті, і зроблено це офіційно, з укладанням договорів і передачею прав на твір. Але піратство процвітає на просторах інтернету, і не завжди сам автор знає, де опиниться його твір. Часом простіше відразу викласти твір в інтернет в вільне користування, ніж намагатися його обмежувати.

Але проблема глибша, ніж здається. Мало того, що не існує чітких норм щодо інтернет-продукції, ще потрібно враховувати, що в створенні електронної книги бере участь не тільки автор, але і програміст, композитор і художник (якщо це аудіокнига або книга з ілюстраціями). Так кому ж належать авторські права? Згідно зі ст. 11 Закону № 5351-1 особа, яка створила даний продукт, є його упорядником, якому належить авторське право на створений ним продукт – електронну книгу. Але якщо укладач не отримав згоду на використання хоча б одного продукту, але при цьому все-таки його використовував, він може бути притягнутий до відповідальності.

Інша справа, що багато інтернет-видавництва порушують права автора – через незнання або через недбайливість. Серед переліку об’єктів, які підпадають під дію закону про авторське право, немає вказівки на електронні книги, але є пункт «інші твори». Саме це викликає суперечки: чи є електронні видання об’єктами авторського права? Чи варто публікувати твори в інтернеті у вільному доступі або потрібно ставити обмеження? Страждає чи автор від публікацій в Мережі, або це сприяє його популяризації? До тих пір, поки не будуть вирішені всі ці питання, електронні книги можна буде спокійно скачувати з інтернету, автори будуть втрачати прибуток, а пірати навпаки наживатися.